Поганий день для України. Ще один день у Раді, і знову трибуна спікера заблокована членами Парламенту. Все відбувається так: члени якогось блоку у Раді незадоволені тим, що вони не можуть чогось досягнути. Замість того, щоб спробувати переконати іншу сторону, пояснити своє невдоволення виборцям або зачекати до моменту голосування, деякі депутати блоку починають тіснитися біля трибуни спікера, аби зупинити будь-яку роботу Ради. Результат – український парламент не може працювати. Депутати з декількох блоків застосовували цю тактику. Іноді, якщо інші намагаються прорватися крізь блокаду, все закінчується кулачною бійкою. Популярним гумористичним відео на міжнародних медійних каналах у 2008 р, поруч із відео з фестивалю кидання томатами в  Іспанії та змаганнями огидних псів у Каліфорнії, було відео із українськими депутатами, що б’ються у Раді.  В той час для багатьох людей за межами України це відео стало візитівкою цієї чудової країни.

Не сумніваюсь, що депутати, які заблокували трибуну спікера у Раді, вважають свої дії виправданими. Деякі провідні українські політики більш схильні до того, щоб відбутися жартом «Що можна зробити?» та закотити очі. Але і депутати, які блокують і ті, хто має на них вплив, мають усвідомлювати, що така поведінка є паливом для тих, хто доводить, що в Україні відсутня справжня демократія і що країна не заслуговує на підтримку та партнерство. І навпаки, такі сцени ускладнюють речі для тих, що як я, є палкими прихильниками демократичного мандату України. Важче стверджувати, що Україна є прикладом лідера демократії в регіоні, коли група великих і сильних депутатів блокують трибуну спікера або б’ють своїх опонентів. Для прихильників України кожний день, коли Рада не може працювати через погані парламентські процедури, є поганим днем для демократії в цій країні.