Виступ Сера Стюарта Елдона перед Атлантичною Радою України щодо стратегічної концепції (12/10/2009)
МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ Київ, Україна
ДОПОВІДАЧ Постійний представник Великої Британії в НАТО Сер Стюарт Елдон
ЗАХІД 55-а Генеральна асамблея Асоціації Атлантичного договору
ДАТА 09/10/2009
Я надзвичайно вдячний Атлантичній Раді України за запрошення виступити на цьому пленарному засіданні з питання стратегічної концепції.
Велика Британія вже довгий час є прибічником того, аби НАТО переглянуло свою стратегічну концепцію – заяву про завдання. Теперішній документ був прийнятий у 1997 році, і хоча більша його частина все ще залишається актуальною, настав час для його модернізації, аби Північноатлантичний Альянс зміг визначити правильний контекст для своєї діяльності в комплексній ситуації міжнародної безпеки ХХІ сторіччя.
Через це ми вітали ініціативу щодо прийняття декларації про безпеку Північноатлантичного Альянсу на саміті в Страсбурзі на початку цього року та із чистим серцем брали участь в її підготовці.
Ця декларація визначає низку базових пропозицій, які в певному сенсі можна розглядати як передмову до нової стратегічної концепції. Цікаво, що її було укладено не в традиційний спосіб розробки шляхом консенсусу за найменшим спільним знаменником, прийнятий в НАТО. Ми радше були залучені до процесу діалогу, що поновлюється, між Радою Північноатлантичного Альянсу та тодішнім Генеральним Секретарем, який укладав цей документ. Рада Північноатлантичного Альянсу давала свої коментарі щодо послідовних варіантів проекту Генерального Секретаря, не вдаючись до технічних деталей, аж доки всі не були задоволені остаточним його виглядом.
Подібної процедури буде дотримано по відношенню до нової стратегічної концепції. Той проект, який буде переданий наступного року главам держав та урядів на саміті в Португалії, буде поданий Генеральним Секретарем. Однак він буде підготовлений за залучення повною мірою Ради Північноатлантичного Альянсу, а посли тісно співпрацюватимуть із своїми міністрами аби гарантувати, що погляди їхніх країн поважались повною мірою. Ми сподіваємось, що результатом такої процедури стане документ, який щось значитиме, який буде ясним та надасть нової енергії Альянсу на друге десятиріччя цього сторіччя.
Генеральний Секретар зазначив, що підготовка нової стратегічної концепції стане найбільш відкритим та всеохоплюючим процесом, до якого будь-коли вдавалось НАТО. Ми підтримуємо це. Якщо стратегічна концепція має стати справді робочим документом, вона має бути доступною для пересічних людей у Північноатлантичному Альянсі та його країнах-партнерах. Вона має щось означати та вона має надихати. Для українців тут є можливість зробити свій внесок до цих обговорень, і я сподіваюсь, що ви це зробите.
Аби розпочати цей процес, в Страсбурзі глави держав та урядів доручили Генеральному Секретарю сформувати експертну групу для надання йому дорадчої допомоги стосовно нової стратегічної концепції. Цю групу очолює Мадлен Олбрайт, колишній Держсекретар США. Колишній Державний секретар з питань оборони Джефф Хун є експертом від Великої Британії. Вони беруть участь в роботі цієї групи як окремі особи і не залежать від власних урядів. Їхнім завданням радше є надавати дорадчу допомогу та „вентилювати” питання, а не писати проект, але вони відіграватимуть ключову роль у направленні обговорення в певне русло.
Для досягнення цього вони багато подорожуватимуть та проводитимуть широкі консультації. НАТО організує чотири великі семінари, в яких візьмуть участь експерти, постійні представники та військові представники. Перший пройде 16 жовтня у Люксембургу та зосередить свою увагу на фундаментальних безпекових завданнях НАТО. Інші пройдуть у Брно (13 листопада, на тему участі НАТО в діях ери глобалізації), Осло (січень 2010 року, на тему партнерства та поза його межами) та Вашингтоні (лютий-березень 2010 року, тема – трансформація: структури, сили та засоби).
Але ці офіційні семінари є лише верхівкою айсбергу. У Великій Британії існує значний інтерес до цього процесу серед експертних та інших неурядових організацій, і я б очікував на значні обговорення у своїй країні та в інших країнах-членах НАТО. Я б також заохочував такі обговорення й в Україні і вітаю цю конференцію як їхній початок.
Етап консультацій завершиться відкритим звітом експертної групи Генеральному Секретареві на початку літа 2010 року. Я гадаю, було б корисно, якби він зміг відбутись у формі поради щодо того, які ділянки існуючої стратегічної концепції потрібно змінити та в якому напрямку.
Дозвольте мені поділитись своїм особистим поглядом на те, що зазнає змін, а що ні:
- Стаття 5, що визначає колективну безпеку, є та залишатиметься фундаментальною основою Альянсу. Однак я б також очікував, аби нова стратегічна концепція визнавала важливість експедиційних операцій для внеску НАТО як гаранта безпеки у ХХІ сторіччі. Між цими двома положеннями немає протиріччя; в умовах сьогодення експедиційні сили та засоби, що здатні швидко розгортатись, є необхідними для забезпечення оборони території та інтересів Північноатлантичного Альянсу.
- Я вважаю, що нова стратегічна концепція, ймовірно, підтвердить як основні цінності НАТО, так і його важливість як первинного форуму для євроатлантичних консультацій з питань безпеки.
- Ядерне стримування залишатиметься кардинально важливим, але водночас буде визнано таку саму важливість зменшення ядерних запасів та врешті-решт ядерного роззброєння, як пропонується президентом Обамою та Прем’єр-міністром Гордоном Брауном.
- НАТО залишатиме свої двері відкритими і Альянс надійно захищатиме право всіх країн обирати членство у будь-яких військових союзах на свій вибір без будь-якого зовнішнього втручання.
- Окрім цього, буде визнано важливість Росії як стратегічного партнеру Північноатлантичного Альянсу. Але для танцю потрібні двоє, і ми не прийматимемо дії Росії, які суперечать нашим цінностям або міжнародним нормам поведінки.
- Відповідь НАТО на нові загрози та виклики, як то енергетична безпека, зміна клімату та кібер-атаки. За винятком, можливо, найбільш крайніх обставин, ці чинники навряд чи розвинуться до ситуації, яка підпадає під Статтю 5, і дуже часто Північноатлантичний Альянс не буде очолювати відповідь на них. Незважаючи на це, буде важливо дати визначення тієї функції, яку він може виконувати.
- Важливість співробітництва НАТО з іншими міжнародними організаціями та учасниками процесу для виконання своїх завдань. В цьому напрямку ключову важливість мають ООН та, можливо, особливо ЄС. Афганістан дає нам урок важливості співпраці такого типу.
- Партнерські стосунки є наступним ключовим чинником, що уможливлює різні заходи НАТО. Нам потрібна менш жорстка система, яка дозволить як самому альянсу, так і його партнерам отримати якнайбільше з того, що пропонується.