Глобалізація фінансових послуг (07/09/2009)
МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ Національний університет "Києво-Могилянська Академія"
ДОПОВІДАЧ Лорд-мер Лондонського Сіті, Олдерман Іан Лудер
ДАТА 04/09/2009
Пані та панове!
Для мене є великою честю отримати запрошення виступити в історичному Національному університеті "Києво-Могилянська Академія".
Я є лорд-мером Лондону; лорд-мери обираються щороку і тепер нашою основною функцією є бути представниками фінансових та професійних послуг – від бухгалтерських до банківських, страхових та юридичних, що базуються у Великій Британії. На цій посаді я об’їхав весь світ разом з бізнесовими делегаціями, аби обговорити, як вести справи з іншими країнами.
Мене попросили виступити сьогодні на тему глобалізації фінансових послуг, що я й робитиму, поділивши свій виступ на дві частини.
По-перше, я хочу поговорити про переваги глобалізації та про те, що Велика Британія може запропонувати українським компаніям:
Отже, я хотів би розпочати з огляду українсько-британських відносин у галузі фінансових послуг.
Що нам відомо? Нам відомо, що Україна та Велика Британія мають міцні торгові та фінансові стосунки – минулорічний торгівельний обіг становив близько 753 мільйонів фунтів стерлінгів, і обидві країни співпрацюють у галузі фінансових послуг.
- Отже, по-перше, українські компанії приумножують свій капітал у Лондоні. 13 українських компаній входять до списку Лондонської фондової біржі – 5 на основній площадці та інші 8 – на ринку альтернативних інвестицій, РАІ.
- По-друге, декілька британських юридичних фірм, що мають інтерес в галузі комерційного права, працюють в Україні, а одна українська юридична фірма, „Магістр”, має свій офіс в Лондоні.
- І по-третє, є багато інших британських фінансових та бізнесових установ, що працюють в Україні; прикладом може бути британська міжнародна бухгалтерська організація, АССА, яка має тут 1600 студентів та близько 250 членів. Хотілось, аби було більше.
Отже, дивлячись на британсько-українські стосунки, ви можете побачити, що глобалізація вже тут: українські компанії та організації виходять на британський ринок, а британські компанії приходять сюди. В майбутньому це лише збільшуватиметься.
У Великій Британії сьогодні ми вітаємо іноземних інвесторів и пропонуємо їм гарний ігровий майданчик.
Саме тому
- ми маємо 250 іноземних банків у Великій Британії – більш ніж у Нью-Йорку!
- третина найбільших світових компаній мають свої штаб-квартири в Лондоні
- майже половина нерухомості в Лондонському Сіті належить іноземцям
- ми залучили капітали з багатьох фондів суверенного добробуту, зокрема, Кувейтського інвестиційного офісу ($265 мільярдів під керівництвом), Інвестиційної організації Брунею ($30 мільярдів), Інвестиційної організації Абу-Дабі ($875 мільярдів) та Темасеку (прямі інвестиції уряду Сінгапуру) ($134 мільярди)
- і наша група висококваліфікованих людей у Лондоні створена з вихідців зі всього світу – справді, десь третина лондонців народились за кордоном , і стільки ж мають вищу освіту. Це система, що оцінює людей за їхніми заслугами, та в результаті нашої діяльності, є однією з найбільш інноваційних у світі.
- люди прибувають зі всього світу, аби вирішити свої комерційні суперечки в наших судах та скористатись британською системою альтернативного вирішення суперечок, бо ми маємо послідовну, політично незаангажовану систему судочинства, що базується на англійському загальному праві, а також наших незалежних суддів, яки користуються високим авторитетом та довірою в усьому світі.
Ми віримо, що і Велика Британія, і Лондон є чудовою базою, звідки треба вести процес глобалізації.
Ми не лише вітаємо інвесторів, але ще й англійська мова є провідною мовою світового бізнесу , окрім цього ми розташовані в чудовій часовій зоні між Нью-Йорком та Токіо.
А зважаючи на те, що наші 8 мільйонів лондонців говорять 300 різними мовами, багато компаній обирають Лондон не лише як дружній бізнесу вихід на 490 мільйонів людей в Європейському Союзі (найбільшому світовому ринку ) але й на Близький Схід, Північну Африку й далі.
Чому ж у Великій Британії, а не будь-де інде в ЄС?
Ну, по-перше, через те, що ми саме такі: Лондон є одним із провідних світових фінансових центрів. Багато хто ставить його на перше місце, наприклад, два дослідницькі звіти, опубліковані у березні, ставлять Лондон на перше місце – попереду Нью-Йорка (5-й Індекс світових фінансових центрів та журнал „Прямі іноземні інвестиції ”).
По-друге, йдеться про бізнесове середовище, яке ми пропонуємо: багато компаній кажуть, що ми пропонуємо найкращу віддачу від вкладених коштів та що ми є найкращим місцем в Європі для вкладання прямих іноземних інвестицій.
Минулого року за результатами голосування вже 19-й рік поспіль Лондон було визнано найкращим місцем для вкладання прямих іноземних інвестицій в Європі; він посів перше місце за легкістю доступу до ринків, рівнем кваліфікації персоналу, зовнішніми та внутрішніми транспортними шляхами, засобами телекомунікацій, наявністю офісних приміщень та робочими мовами.
Отже не дивно, що Лондон залучає більше іноземних інвестицій, аніж будь-яка інша європейська країна (більш ніж 8% всіх іноземних прямих інвестицій в Європу в 2006 р.).
На долю прямих іноземних інвестицій припадає близько чверті економіки Лондону і більше півмільйона осіб працюють тут у понад 20 тисячах іноземних компаній. Згідно останніх досліджень, компанії, що є іноземною власністю, збільшились на 165% після інвестування у Лондон і лише 6% компаній на основі іноземних інвестицій будь-коли замислювались про згортання своєї діяльності в столиці.
Ми віримо, що важка робота у 2008 році принесла піднесення до якісно нових висот: Велика Британія збільшила свою ринкову частку на 2% за 2008 рік та перегнала Іспанію за кількістю знову створених робочих місць, а Лондон продовжує обіймати передові позиції у західній Європі, залучивши 288 проектів, $17 мільярдів у плані інвестицій та створивши 29 923 нових робочих місць через залучення прямих іноземних інвестицій.
Іншими словами, Велика Британія та Лондон є чудовими місцями для вкладання інвестицій та початку виходу на світові ринки.
Перейдемо зараз до другої частини: ризики глобалізації для фінансових послуг ніколи не були такими явними, аніж за останній рік.
Глобальна банківська криза довела, наскільки ми стали глобалізованими: криза неплатежів за кредитами розпочалась у США, але її наслідки розповсюдились у всьому світі: дефіцит ліквідності на фінансових ринках сприяв виникненню проблем у більшості світових економік, привівши багато з них до спаду. Отже, сьогоднішні фінансові послуги є дуже глобалізованою індустрією: це не лише Велика Четвірка фірм з професійних послуг, які глобалізувалися, і цей процес і не думає зупинятись.
В глобалізованому середовищі нам потрібно відшукувати глобальні рішення тих проблем, яких зазнали наші фінансові системи: більший діалог та співробітництво в регуляторних питаннях, краще бачення макроекономічних та фінансових ризиків та раннє попередження про них.
На мою думку, велика небезпека зустрічі Великої двадцятки в Пітсбургу, що відбулась цього місяця, полягає в тому, що зараз так багато західних економік відчувають, що у них розпочався невеличкий підйом, і рішення, прийняті в квітні на лондонському саміті, спрямовані на зміцнення фінансової системи, тихенько можуть потрапити в забуття.
І це було б надзвичайно дурним та недалекоглядним. Зараз ще зарано радіти та не зважати на серйозність того, що сталося минулого року.
Я дивлюсь навколо в цій кімнаті – певен, що наша пам’ять не така коротка.
У глобальному плані нам потрібно бути в змозі визначати ризики – і регуляторні органі також повинні бути спроможними це робити. Якщо фінансова установа є системно важливою, нам потрібно розглядати можливі рішення; нам потрібно переробити систему важелів у фінансових установах та гарантувати, що виплатні структури працюють у найкращих інтересах як самої установи, так і її акціонерів. Нам також потрібні глобальні стандарти бухгалтерського обліку.
З огляду на взаємозалежність фінансової системи буде важко цього досягти без світової участі. Пітсбург є нашою великою можливістю, і ми повинні нею скористатись.
У цьому глобалізованому світі, як це не парадоксально, нам треба створити тісні стосунки та працювати разом – заснувавши глобальне селище фінансових послуг. Одним із способів досягнення цього є працювати та навчатись в різних місцях, аби отримати досвід цих ринків та вивчити різні способи роботи.
Саме тому я хочу скористатись сьогоднішньою нагодою та оголосити про відкриття стипендії Меншн Хаусу та про початок відбору кандидата на навчання у Великій Британії в 2010 році.
Стипендії Меншн Хаусу відкриваються лорд-мерами, аби дозволити людям з інших країн працювати або навчатись у Великій Британії. Сподіваюсь, у цьому залі знаходиться найперша стипендіатка з України, Оксана Сердюк, яка навчалася в магістратурі Ессекського університету за спеціальністю “Фінансова економіка” лише п’ять років тому. Вона була найкращим кандидатом, а сьогодні вона обіймає посаду заступника директора українського Інституту фінансової політики.
Це буде друга стипендія, присуджена в Україні, і дев’ята за час мого передування на посаді лорд-мера. А за останні 10 років цю стипендію отримали 88 осіб з 41 країни. Для деяких в галузі фінансових послуг це стало частиною їхньої кар’єрної траєкторії, якою вони рухаються по всьому світу, але багато хто, як ми дізнались, повернулись на свою батьківщину із більшим багажем підготовки й знань та саме там допомагають поліпшити індустрію фінансових послуг.
Отже я пройшов повне коло та повернувся до того місця, де ми починали: глобалізація нікуди не дінеться. Ми не можемо повернути джинів міжнародної торгівлі та високошвидкісних видів зв’язку, як то Інтернет, назад до лампи. Незалежно від того, чим торгують компанії – електронікою, природними ресурсами або страховками, - вони прагнутимуть розвиватись та позиціонувати свої продукти в глобальному масштабі. Лондон та Велика Британія є чудовим місцем, звідки це можна робити. Але ми в Лондоні чітко усвідомлюємо вплив світової фінансової кризи на наші економіки і ми вважаємо, що всі ми маємо вдатись до колективних заходів, аби гарантувати, що в майбутньому ризики будуть краще розуміти та ліпше з ними поратись.
Дякую за увагу.
Лорд-мер Лондонського Сіті, Олдерман Іан Лудер, виступає із промовою "Глобалізація фінансових послу"